Оцінювання: ресурс для розвитку замість вироку

Оцінювання – надзвичайно важливий елемент реформи шкільної освіти. Адже нові закон “Про освіту”, Держстандарт початкової освітипрограми і навіть найкращі підручники не підвищать якість освіти, якщо оцінку і далі ставитимуть лише за кількість помарок, пропущених орфограм чи неправильно вирішених задач.

Якщо не змінити філософію оцінювання і не надати вчителям методичне забезпечення, як можна виявляти поступ дитини, ставити оцінку не в балах і давати батькам якісний зворотний зв’язок із “планом дій”, вчителі навчатимуть по-старому. Тому “Нова українська школа” поцікавилася, як оцінюють досягнення учнів в інших країнах і як можна врахувати цей досвід в Україні.

Кабміном затверджено новий Державний стандарт початкової освіти, який передбачає відхід від суто знаннєвої школи до школи компетентностей. Вона полягає в тому, що учні отримують не лише знання, а й уміння їх використовувати. Також новий Держстандарт передбачає розвиток в школі не лише когнітивного інтелекту, а й емоційного (вміння керувати емоціями, розуміти свої та емоції інших, вміння співпрацювати в команді тощо).

Ця складова також повинна оцінюватися, але не так, як це відбувалося раніше, коли дитині ставили бал за старанність і поведінку. У сучасній українській школі на цю складову не зважали. Вчителі знають, як оцінити, скільки помилок дитина робить у диктанті, проте не знають, як визначити рівень самостійності, вміння співпрацювати, висловлювати свою думку тощо. Щоб оцінювати по-новому, вчителі потребують роз’яснень, інструментів і рекомендацій.

Іншим бар’єром до нового оцінювання є те, що з радянських часів для позначення документу, що засвідчує успішність учня на кінець навчального року, використовується слово табель. Табель з латини перекладається як впорядкований список, відомість. Саме тому є табель про ранги, табель обліку робочого часу, табельна зброя, табельний номер. Що робить в цьому переліку документ про результати навчання дитини в школі?

Традиційний шкільний табель успішності – це лише перелік предметів з цифровою оцінкою. Він не дає можливості зрозуміти, як працювала дитина, чи докладала вона зусиль, зрозуміти якість і швидкість її прогресу. Традиційний табель дає лише інформацію, наскільки добре дитина запам’ятовувала і відтворювала програмові знання, а цього в 21-му столітті недостатньо.

МОН уже розробило новий шаблон свідоцтва досягнень для учнів перших класів і методичні рекомендації для них. Це надзвичайно важливий крок, який має змінити культуру ставлення до оцінювання в школі загалом.

Щоб оцінити результати дитини в досягненні вмінь і навичок, категорично не підходять ні бальна система, ні вже знайомі в початковій школі “добре”, “молодець”, “старайся”.

В ході дослідження ми з’ясували, на наш погляд, засадничу річ – в англійській мові є два слова, які позначають оцінювання: assessment та evaluation. Українською їх перекладають одним словом – оцінювання.

Англійське «assessment» в українській трактують як оцінювання “формувальне”, “формативне”, “формуюче”, “формаційне”, “розвивальне”, “аналітичне” тощо. А «evaluation» перекладають як “традиційне”, “підсумкове”, “сумативне” оцінювання. Водночас, різні автори наділяють поняття різними якостями, інколи заплутуючи і розпорошуючи увагу читачів.

Проте аналіз західних джерел дозволяє дійти висновку, що в країнах, які вже понад два десятиліття практикують компетентнісне навчання та формувальне оцінювання в школах, «assessment» та «evaluation» розділені чітко і зрозуміло:

1. «Assessment» оцінює процес, а «Еvaluation» – результат навчання.

Формувальне оцінювання (assessment): Обидва: Підсумкове оцінювання:
Оцінює процес Вимагають критеріїв

Застосовують засоби вимірювання

Є доказовими

Оцінює результат
Завжди є позитивним Виносить оціночне судження
Індивідуалізоване Застосовується відповідно до стандартів
Є ціннісним Показує недоліки
Дає зворотний зв’язок

2. Формувальне і підсумкове оцінювання підпорядковані різним цілям:

  • формувальне оцінювання (assessment) має на меті підвищити якість;
  • підсумкове оцінювання (evaluation) має на меті оцінити якість.

3. Формувальне оцінювання (assessment) здійснюється під час навчального процесу, підсумкове (evaluation) – по його завершенні.

Формувальне оцінювання Підсумкове оцінювання
Перевіряє, як триває навчання Перевіряє, що було вивчено
Діагностувальне: ідентифікує сфери, де необхідне покращення Оціночне: вимірює досягнення певного рівня
Ідентифікує недоліки і покращує навчання Судить про якість
Здійснюється під час навчального процесу Відбувається в кінці навчального процесу
Допомагає учням вчитися один в одного Змушує учнів конкурувати між собою

Окремо хочеться зазначити, що деякі українські автори, пишучи про формувальне оцінювання і підкреслюючи, що воно “винятково позитивне”, як приклад чи зразок наводять негативні категорії про рівень учня.

Наприклад, як критерій пропонують пункт “чого учень ще не знає” чи “не вміє”. В іншій статті про формувальне оцінювання відомого українського науковця, на яку часто посилаються в різних роботах вчителі, методисти, науковці, слова “контроль, контрольний, контролювати” зустрічаються 18 разів, слова “розвиток, розвивати, розвивальний” – 4 рази, “мотивування, мотиваційний” – 4 рази, можливості учня – 2 рази і лише в контексті “з’ясувати”, а не “розкрити” чи “посилити”. Слів “підтримка, підтримати”, “допомога, допомогти” у статті взагалі немає.

Це показує, що перехід до справжнього формувального оцінювання в українській школі вимагатиме серйозної зміни культурних норм, педагогічних звичок і парадигм.

Звісно, формувальне оцінювання передбачає діагностику прогалин чи недосягнутих результатів, але в звіті чи листі, в спілкуванні з дитиною перших класів чи її батьками це має відображатися винятково позитивними характеристиками: замість “не знає” чи “не вміє” потрібно писати “потребує додаткової роботи”, “варто приділити увагу”, “потенціал для зростання полягає в…” тощо.

Підсумовуючи викладене, хочеться звернути увагу на кілька моментів: щоб здійснювати формувальне оцінювання, вчителю необхідно забути чи відмовитися від багатьох установок радянської і пострадянської педагогіки:

  1. Робота вчителя – розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту.
  2. Формувальне оцінювання не повинно містити частки НЕ, жодних негативних суджень чи критики. Формувальне оцінювання діагностує сфери, які потребують покращення, і допомагає покращити їх. Влучну аналогіюнавів експерт з оцінювання Пол Блек: коли кухар готує суп і куштує його, – це формувальне оцінювання. Коли страву пробує клієнт – це підсумкове оцінювання.
  3. Формувальне оцінювання не може складатися з балу, цифри, букви чи лише одного слова. Батькам мають додавати обов’язково пояснення, розширену категорію чи словесну характеристику – написану самим вчителем чи складену із запропонованих варіантів.
  4. Формувальне оцінювання оцінює не результат, а процес. Відповідно, щоб здійснити формувальне оцінювання, не проводять спеціальні контрольні роботи. На превеликий жаль, протягом нашого дослідження ми знайшли за допомогою пошукових систем небагато докладних сучасних матеріалів, як вчителю здійснювати оцінювання в самому процесі роботи.
  5. Коли говорять, що оцінювання в першому класі не буде, мають на увазі, що не буде традиційного для України оцінювання як вироку– з цифрою чи одним словом, які зовсім не передають суть того, що відбувалося з дитиною протягом року в школі. В Україні має змінитися ставлення до поняття “оцінювання” і як швидко це відбудеться – залежить від вчителів.

Нове формувальне оцінювання вимагатиме і нового сприйняття з боку батьків: їм не варто згадувати свій досвід в школі (як вчителька чи їхні батьки дорікали поганими оцінками), не ставати в захисну позицію відносно вчителя і не нападати на дитину, якщо вона не досягла очікуваних ними результатів.

Батькам також доведеться вчитися сприймати оцінювання як відверту розповідь учителя про те, що відбувається з дитиною в школі, як ресурс для розвитку, як цінну інформацію, як запрошення до співпраці з метою розкрити найкращі якості маленької особистості. І це вимагає зміни культурних норм в цілому в суспільстві.

Пам’ятаючи, що формувальне оцінювання здійснюється в процесі навчання, і необхідне для того, щоб з’ясувати, чи успішно учні справляються, а також визначити, як необхідно будувати процес навчання в подальшому. Пропонуємо вам 15 способів, які дозволяють здійснити формувальне оцінювання, і які однаково добре спрацюють з учнями різної вікової категорії.

  1. Шкала.

Напишіть 3-5 тверджень, які не є ні правильними, ні помилковими, і попросіть оцінити їх за шкалою від 1 до 5, де 1 – не згоден, 5 – повністю згоден. Якщо учні працюють в парах, попросіть їх порівняти і обговорити результати.

  1. Картки.

Після вивчення нової теми роздайте учням невеликі щільні картки. Попросіть їх з одного боку написати, що вони зрозуміли (основну думку, 2-3 пропозиції), з іншого – що залишилося незрозумілим. Зберіть картки і проаналізуйте відповіді. За певних умов картки можна не підписувати.

  1. Спостереження за роботою в групах і парах.

Спостерігайте за роботою учнів в групах і парах, складіть список найпопулярніших помилок і труднощів, обговоріть їх в кінці заняття з усім класом.

  1. Самооцінювання.

Попросіть учнів самим оцінити, наскільки добре вони засвоїли матеріал. Ви можете провести усне опитування, попросити написати відповідь на спеціальних картках, або запропонувати учням оцінити свої успіхи за шкалою від 1 до 5. Молодші школярі можуть намалювати на великому аркуші веселий чи сумний смайлик, і підняти над головою лист з малюнком.

  1. Вихідний квиток.

Після вивчення нового матеріалу ви задаєте кілька питань по темі, пропонуючи на вибір кілька правильних відповідей. Учні можуть відповідати за допомогою карток з номерами (піднімають картку з номером 1, якщо правильний перший варіант, картку з номером 2, якщо правильний другий варіант, і так далі). Ті, хто відповість правильно на питання, пересідають в кінець класу, і виконують наступне завдання. Ті, хто відповів неправильно, сідають ближче до вас. Після чого ви пояснюєте їм складні моменти, і знову задаєте питання. Ті, хто відповів правильно – пересідають в кінець класу. Решта пересуваються ближче до вас, і так далі, поки все не засвоять тему.

  1. Тест.

Тест можна провести як «паперовий», так і онлайн, комбінуючи питання різних типів.

  1. Сигнали руками.

Домовтеся про умовні сигнали. Наприклад, учні піднімають великі пальці вгору, якщо добре зрозуміли тему, опускають великі пальці вниз, якщо не зрозуміли, махають руками, якщо, в принципі, все зрозуміло, але залишилися невеликі питання.

  1. Різнокольорові картки.

В якості альтернативи сигналів руками можна використовувати різнокольорові картки. Наприклад, червона картка може означати, що учні не зрозуміли матеріал, зелена – що добре зрозуміли, жовта – що хотів би задати уточнюючі питання.

  1. Пишемо 2 хвилини.

Роздайте учням картки, задайте питання по вивченій темі, і попросіть їх протягом 2-х хвилин написати відповідь.

  1. Інтелект-карта.

Напишіть основні терміни, що відносяться до теми, що вивчається, і попросіть учнів скласти інтелект-карту, яка показує їх взаємозв’язок один з одним. Карту можна скласти як на аркуші паперу, так і в електронному вигляді, використовуючи один з численних безкоштовних онлайн-інструментів.

  1. Часті помилки.

Напишіть список частих помилок, що стосуються тієї чи іншої теми, і обговоріть їх з учнями.

  1. Блог.

Учні ведуть індивідуальні або групові блоги, в яких роблять невеликі записи, що стосуються того, що вони дізналися на занятті, що їх зацікавило, що залишилося незрозумілим, що вони хотіли б повторити або уточнити.

  1. Картки з відповідями.

Кожному учню необхідно мати набір карток з номерами, зазвичай 1,2,3,4. Ви зачитуєте питання і варіанти відповіді з номерами, учні піднімають картку з номером відповіді, яку вони вважають правильною.

  1. Перевірити один одного.

Учні працюють в парах або групах, по черзі відповідаючи на складені вчителем питання. Вчитель спостерігає за їх роботою, при необхідності виправляє і допомагає. Питання, що викликали найбільші труднощі, можна в кінці заняття ще раз обговорити з усім класом.

  1. Онлайнові вікторини, тести та анкети.

Одним із найцікавіших та найсучасніших варіантів здійснення формувального оцінювання є використання численних сервісів для проведення опитування, тестування та ігор. Серед них Triventy, Kahoot, OnlineTestPad, Plickers та багато інших.

Це далеко не всі способи здійснити формувальне оцінювання на уроці, і якщо ви бажаєте дізнатись, що таке формувальне оцінювання, навчитись створювати інструменти оцінювання з використанням онлайнових сервісів, можете скористатися дистанційним курсом «Цифрові інструменти формувального оцінювання».

За матеріалами сайтів: https://nus.org.ua/, http://teach-hub.com/

Поділитися:
Перейти до вмісту